Как хорошо в лесу весной!
Наполнен ароматом воздух чистый;
И капли смол на солнце так искристы,
Что лучиками пляшут предо мной.
И в танце бабочки поляны облетают,
Сплетенье двух жуков в траве шуршит,
Слезой блестящею с берёзы сок бежит,
А душу мою скорбь переполняет
Бумага, мусор и стекла осколки
Врезаются в сознанье, режут мозг;
Следы костров безжизненны как воск;
Кружатся, падая на них, сосновые иголки.
Эх, ты, человек… повелитель природы…
Рукою своей сокрушаешь строенье Творца.
Какого же ты ожидаешь конца,
Коль губишь всё то, что строилось многие годы?
Людмила Дещенко,
Украина, Одесса
Моё ходатайство в молитве об исполнении слов Господа Иисуса Христа:"Дом Мой домом МОЛИТВЫ наречётся для всех народов"! Моё предназначение в Боге-снять дьявольскую пелену с глаз народа. Читатель моих стихов непременно получит обличения от совести. После покаяния, получит Божью ЛЮБОВЬ и вечный мир в Боге. e-mail автора:lgd53poem@gmail.com сайт автора:Стихи.ру
Прочитано 8914 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
